Особливо шанували в Україні Покрову запорозькі козаки. Вона
була їхньою заступницею у далеких походах. Їі зображення завжди було на
хрестах,які носили козаки. Тому в усі козацькі часи головний храм Запорізької Січі мав назву на
честь Покрови Пресвятої Богородиці. За давньою традицією,саме в цей день козаки
на Січі вибирали собі отамана.
Це свято також тісно пов’язане з багатьма українськими народними
звичаями й обрядами. До Покрови селяни мали встигнути зібрати з поля весь
урожай і завершити всі найважливіші сільськогосподарські роботи.
Окрім того ,добігав кінця період сватань – і наставала
пора весільних гулянь та вечорниць,які тривали аж до Пилипівки. Тому дівчата на
виданні молилися на Покрову до Богородиці , проказуючи особливі молитви –
замовляння:,,Свята Мати - Покровонько, завинь мою головоньку – чи в хустку, чи в онучу, най
ся дівкою не мучу!”
Здавна вважалося, що Покрова є доброю покровителькою
жіночого рукодільництва, особливо вишивання, що Мати Божа вишивала своєму
синові Ісусові кольорові ризи.
День святої Покрови є переломним: після нього вже починає
нагадувати про себе зима. Тому й казали:,,Покрова всю землю покриває листом або
снігом”
